Замкова гора (Кременець) Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. Координати: 50°05′41″ пн. ш. 25°43′53″ сх. д.Координати: 50°05′41″ пн. ш. 25°43′53″ сх. д. Висота 397 м [1] Розташування Україна Україна Тернопільська область Тернопільська область, м. Кременець Система Кременецькі гори Замкова гора, Бона — гора-останець, належить до Кременецьких гір. 3і сходу прилягає до центральної частини Кременця і підні­мається над ним у вигляді вулканічного конуса висотою до 100 м. Абсолютна висота близько 397 м.р.м. Загальні відомості Має історичну назву — Бона (із середини XVI ст.), на честь дружини польського короля Жигмонта І Бони Сфорци. Гора з трьох боків обмежена глибокими ярами, лише зі сходу вузькою смугою вододілу з'єднана з плато. Складена палеогенними і неогенними від­кладами (пісками, пісковиками, оолітовими вапняками), в основі яких — біла писальна крейда крейдяної системи. Схили гори вкриті сосновим лісом. Історія Галицько-Волинський літопис містить першу письмова згадка про укріплення міста Кременець на горі Замковій, датовану 1227 роком, у зв'язку з тим, що військо угорського короля Андраша II не змогло захопити місто. Взимку 1240—1241 років місто витримало тривалу облогу татаро-монгольських орд хана Батия, а в 1254 році воно вистояло перед військами золотоординського воєводи Куремси. Але у 1259 році, на вимогу темника Бурундая, волинський князь Василько Романович змушений був зруйнувати кременецьку фортецю. В кінці XIV століття, волинський князь Любарт, збудував на горі новий кам'яний замок. І тільки восени 1648 року, чи не вперше в історії Кременця, його взяло і зруйнувало козацьке військо Максима Кривоноса і полковника Филона Джалалія, після чого замок більше не відбудовували.